Травень 23

Про мудрий український народ

Треба визнати, народ не мудрий, на жаль. Давайте не лукавити вже з цим міфом про мудрий український народ.

Дехто з колег, яких я поважаю і люблю, б’є рекорди широти світогляду, називаючи блокування російських ресурсів авторитаризмом і «вишиватництвом».

Мовляв, суспільство саме може відокремити мухи від котлет, потрібно дати народу вибір, народ мудрий і так далі.

Переважна більшість суспільства далі живе в мороці – моральному, економічному, ціннісному. Хто не вірить, заведіть у приміській київський електричці розмову про політику… Або навіть в київському метро просто поговоріть про життя. Подивіться на вулиці міста, балкони, вирази облич, послухайте лексику сусідів за стінкою, музику, яку вони слухають, запитайте їх про улюблені книжки і кіно…

Олександр Пасхавер каже, що чверть суспільства є пробудженою, чверть антиукраїнською (антидержавною), а решта це інертне байдуже море. Мізки цих людей і є мішенню усіх цих «ВКантактє», «Одноклассников», «Інтера», «ТРК Ера» та більшості проросійських медіа в Україні. Ці ж люди, до прикладу, проголосують за умовного Лесика Довгого за 200 гривень або заведуть в парламент Рабіновича, який піднявся винятково за рахунок контрольованого телеканалу і кремлівських тез «мір любой ценой» і «війна вигідна олігархам» щодо відокремлення мух від котлет.

Ми подавали антиукраїнську, антидержавну точку зору як «альтернативну» в наших ефірах

Ми з вами довгими десятиліттями «балансували» політичні позиції в ефірах, робили на мордобоях рейтинги своїм каналам («я маленькій чєхов»), подавали антиукраїнську, антидержавну точку зору як «альтернативну» в наших ефірах, створювали інформаційне поле конфліктів, ворожнечі і ненависті. Мені довелося роками в ефірах вислуховувати брехню російської агентури – Владіміра Корнілова, Іщєнка, Чалєнка, Царьова, Калашнікова, Олійника, комуністів Грача і Кілінкарова і Гмирю (історика, який розповідав мені в ефірі, що Голодомор – то вигадка американців), депутатів від Партії регіонів. І щоразу мені здавалось, що глядач бачить очевидне і розбереться.

Тільки от ні, глядач не бачить!!! Переважно він ковтає цей токсичний продукт абсолютно неперетравленим. І це природньо для постгеноцидного постколоніального суспільства, заточеного на виживання. Ця катастрофа, яку зараз переживає країна, втрата територій, війна – це власне свідчення цього нерозуміння.

Мирослава Барчук


Позначки:
Copyright Pingv.in.ua 2015-2017. All rights reserved.

Оприлюднено 23.05.2017 pingv.in.ua в категоріі "Я скажу

Залишити відповідь

ввійти на сайт через 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code