Травень 9

Моторошні місця світу

Любителі гострих відчуттів, що піднімають адреналін у крові, в нашому сучасному світі можуть не тільки стрибати з парашутом і бігати від лавин. Люди, які не дуже люблять спорт, але люблять поганяти кров по тілу, обирають подорожі по дивним і страшним місцям в різних куточках нашої планети, яких не так вже й мало.

І це не тільки Прип’ять, де трапилася страшна катастрофа. Це ті місця, міста і навіть будинки, про які ходять цілі легенди. Сюди можуть приїхати кінематографісти і можуть зняти фільми жахів, психологічні трилери і саспенс.

LLanadaVilla

Будинок Вінчестерів (Каліфорнія)

Будинок Вінчестерів складається з 160 кімнат, 40 сходів і однієї великої таємниці. Знаходиться ця величезна садиба в Сан-Хосе, в ній проживали божевільна вдова і ціле сімейство привидів.

Історія цього страшного місця почалася з того, що господиня Сара Вінчестер втратила свого улюбленого чоловіка, проте в спадок їй дісталися багатомільйонні статки. Одного разу їй з’явився дух покійного чоловіка і розповів їй секрет свого багатства.

Виявилося, що всі гроші були зароблені на людських кістках, весь рід Вінчестерів проклятий, і привиди будуть мстити їм. Але є й соломинка, за яку можна втриматися, щоб врятувати свою родину – необхідно помиритися з примарами. Для цього треба почати будувати будинок без зупинок, в іншому випадку, якщо стукіт молотків стихне, жінка помре.

Сара, дружина покійного, без роздумів взялася за будівництво. Спочатку для цієї справи, вона викупила в Каліфорнії старовинний особняк і найняла робітників. За її планом у будинку стали з’являтися нові кімнати, коридори, балкони й потаємні проходи. Їх було настільки багато, що можна легко заблукати.

Дуже велика кількість сходів на поверхах найчастіше вели в нікуди… Місіс Вінчестер, яка настільки боялася привидів, таким чином сподівалася збити з шляху привидів, що переслідували її.

Будівництво цього особняка не зупинялося більше, ніж на добу, будинок ріс як гриби після дощу. У підсумку тривало це безумство цілих 38 років!

В даний час в цей грандіозний особняк водять туристичні екскурсії. Єдина умова – ти повинен триматися групи, не відбиватися від неї – в іншому випадку дуже легко миттєво загубитися в лабіринтах цих моторошних кімнат, в яких, як кажуть, привиди все ще чекають своїх жертв.

Ліс Аокігахара (Японія)

Біля підніжжя гори Фудзі існує настільки похмурий ліс, що він придався б для зйомок картини «Відьми з Блер». Дерева цього національного парку настільки густі, що крізь них майже не пробиваються промені сонця, навіть компаси – і ті перестають працювати!

Місцеві жителі – японці прозвали це місце «Лісом самогубців», воно й не дивно: з 1950-х років більше п’ятисот чоловік звели тут рахунки з життям – настільки похмурий ліс. За кількістю випадків суїцидів попереду лісу Аокігахари знаходиться, хіба що, тільки міст «Золоті ворота», який розташований в Сан-Франциско.

У лісі висять, на перший погляд, дуже дивні таблички-оголошення, в яких адміністрація просить подумати про рідних і близьких, і немає жодної таблички «Не кидайте сміття!». Щоб людина не почала панікувати, тут написані номери телефонів психологічних служб. Ведеться в цьому лісі й відеоспостереження.

Проте, люди, настільки різні (найчастіше це замучені співробітники сучасного світу офісним життям, в ділових костюмах), примудряються регулярно зникати і вмирати: іноді мирні туристи знаходять в лісі тіла загиблих або «знаряддя вбивств» у вигляді таблеток і мотузяних петель. Загалом, нудьгувати тут не доведеться. Приємної захоплюючої прогулянки!

Міст Овертоун (Шотландія)

Недалеко від шотландського села Мілтон знаходиться старий арочний міст. Назва цього моста закріпилася від того, що поруч розташований величезний особняк Овертоун, який міг би стати притулком для десятків незадоволених привидів.

Однак, справа зовсім не в цьому потужному особняку, а саме в мосту. Ця історія почалася в середині XX століття. На мосту почали відбуватися дуже дивні речі: десятки собак раптово кидалися з 15-метрової висоти, падали на каміння і розбивалися на смерть. Ті, які виживали, все одно поверталися на міст і повторювали спробу.

Цей міст почали називати «вбивця чотириногих». Протягом десяти років тут розбилися кілька сотень собак. І що цікаво, всі вони стрибали з одного і того ж парапету. Що ж відбувалося з чотириногими друзями, хто, а головне яка сила їх штовхала на це, не міг зрозуміти ніхто.

Спробували розгадати цю страшну загадку зоологи, ветеринари та інші фахівці. Але до певних якихось висновків так і не прийшли. Залишалися лише версії і здогади.

Деякі дотримувалися думки, що гнані мисливським інстинктом пси могли кидатися на щурів і норок, які жили під мостом, а інші дотримувалися того, що, можливо міст знаходиться на кордоні між світами живих і мертвих. І в покарання за свою цікавість, відчувши щось паранормальне, собаки, що йшли «по сліду» – гинули. І все ж питання залишається відкритим. Може вам вдасться розгадати таємницю моста Овертоун?

Місто-привид Сан Жи (Тайвань)

Безпосередньо для місцевих багатіїв завжди будувалися розкішні курорти на морському узбережжі. Для тих, кому набридло буденне життя – зводилися будинки у футуристичному стилі з круглими кімнатами і зігнутими сходами. Тут панували краса і розкіш.

Тим не менш, робочі під час будівництва зрозуміли, що на Сан Жи лежить прокляття. Відбувалися незрозумілі нещасні випадки: десятки будівельників вмирали при загадкових обставинах: ламали шиї, падаючи з висоти (навіть із страхувальними тросами), гинули під падаючими підйомними кранами.

Багато людей були впевнені в тому, що це містечко заселене злими духами. Мешканці розповідали один одному розповіді про японський «таборі смерті», який колись давно був розташований в тутешніх місцях.

Будівництво припинилася в кінці 1980-х. Забудовники чекали, що ці «царські» апартаменти Сан Жи знайдуть своїх господарів, але всі переговори закінчувалися нічим. Забобонні тайванці перш, ніж придбати такий розкішний курорт, наводили довідки про місцевість і дізнавшись про такі зловісні особливості цього місця, геть відмовлялися вкладати гроші в нерухомість.

Зрештою, цей планований розкішний курорт поступово перетворився на місто-привид. Округлі будинки стоять у занедбаному вигляді, на красивих пляжах не зустрінеш жодної душі, а стежки заростають бур’яном. Місцева влада одного разу хотіли знести занедбаний курорт, але їм хвилею протестів не дали цього зробити місцеві жителі. Вони дуже бояться і переконані, що після руйнування будинків нечисть піде гуляти по найближчих селах.

Острів Повеглія (Італія)

Жахливі історії супроводжують історію цього невеликого острівця. У XIV столітті в епоху «Чорної смерті» сюди звозили безнадійно хворих чумою людей, у яких не було шансів на одужання. Велика кількість людей поступово вмирали в муках, тому тут була створена братська могила.

За іншими даними відомо, що трупи не закопували, а спалювали, тому тутешній грунт наполовину складається з попелу людських останків. Однак це тільки початок жахливої ​​історії.

Пізніше, в 1922 році, на острові була обладнана психіатрична лікарня, в якій всі пацієнти незабаром стали страждати від головних болів і стверджувати, що острів кишить примарами померлих.

Але це було тільки на руку головному лікарю, який напихав душевнохворих нейролептиками і ставив над ними експерименти. На острові досі збереглася напівзруйнована будівля клініки з загратованими вікнами, ліжками і уламками медичного обладнання. Тут же знаходиться дзвіниця (тепер вона служить маяком), з якої, за легендою, кинувя у фіналі історії зійшовший з розуму лікар.

Джатінга (Індія)

У горах індійського штату Ассам в селі Джатінга коїться щось неймовірне: кожен серпень над місцевою долиною з’являється велика зграя птахів, які з криком кидаються вниз і розбиваються об землю. Таке масове самогубство пернатих триватиме кілька днів поспіль, тому місцеві жителі часто збираються, щоб подивитися на страшний феномен. Індійці вважають це божим подарунком.

Уже багато років вивчається це аномалія Джатінгі і вчені висувають кілька версій того, що відбувається: перша – це той факт, що через фізіологічної аномалії птиці збиваються з курсу, друга – пернаті, збившись, потрапляють в потужні потоки вітру, через які вони втрачають рівновагу і сили і, врешті-решт, їх зносить вітром. Помітивши розпалені вогнища цікавих роззяв, птахи кидаються на світло і, не розрахувавши відстань, гинуть.

Острів Ляльок (Мексика)

Потрапити в це царство страху в країні ацтеків можна на човні по знаменитих каналах Сочімілько. Види, що відкриваються припадуть до смаку шанувальникам фільмів про ляльку-вбивцю Чаки: кожне дерево і кожна споруда на острівці обвішані моторошними пупсами з порожніми очницями, зламаними кінцівками та роздробленими головами.

Все це на острові влаштував хлопець на ім’я Джуліан Баррера. Одного разу, коли в каналі потонула дівчинка, він випадково знайшов на місці її смерті ляльку. Вірячи, що іграшка пов’язана з духом покійної, Баррера залишив її на острові. А потім знайшов іншу ляльку. І вже не міг зупинитися, продовжуючи збирати викинутих на смітник пупсів протягом наступних 50 років.

Мексиканець (який, до слова, любив закладати за комір) навіть збудував на острові курінь, де й оселився. Колекція знівечених іграшок продовжувала зростати. Якось раз острівець раптово пішов під воду (в Мексиці таке іноді трапляється), а незабаром знову сплив, проте його мешканець на той час уже безслідно зник. Залишилися лише ляльки, подивитися на яких сьогодні їздять небайдужі до страшилок туристи.

Тупик Мері Кінг (Единбург)

400 років тому квартал Мері Кінг (так звали власницю більшості тутешніх будинків) був одним із найбільш жвавих місць в Единбурзі. Ситуація змінилася, коли в місто прийшла епідемія чуми. Існує легенда, що намагаючись запобігти поширенню хвороби, влада ізолювали всіх заражених в одному районі, після чого обнесли небезпечну ділянку глухою стіною.

Людей звозили в тупик Мері Кінг під час декількох епідемій, і вони вмирали, залишившись без будь-якої допомоги ззовні. Серед цих нещасних була і малятко Енні – маленька дівчинка, яку відлучили від батьків і замкнули в «місті мертвих», тому що вона була заражена. Відомо достеменно, що лише частина цієї легенди – вигадка. Насправді ніякої стіни не було, хоча карантин для заражених, яких відвідував лікар, існував.

Сьогодні підземні квартали Единбурга (над ними давно побудоване Нове місто) перетворилися на туристичний атракціон. При чому не перестали бути страшними. В кам’яні лабіринти краще не заходити без гіда, а в ліхтар варто вставити нові батарейки – без світла в підземеллі робити нічого. Ходять байки, що тупик Мері Кінг кишить привидами померлих людей, а деяких «щасливчиків» хапає за коліна привид малятка Енні.


Позначки:, ,
Copyright Pingv.in.ua 2015-2017. All rights reserved.

Оприлюднено 09.05.2012 pingv.in.ua в категоріі "Дивовижний світ

Залишити відповідь

ввійти на сайт через 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code