Червень 8

Міфи пост-Майдану

Нинішні чиновники – “свої”, а тому мають високий індекс лояльності громадської думки з тривалим терміном дії. До своїх прозорість, люстрацію і т.д. застосовувати не до снаги.

Упродовж декількох місяців одна півкуля суспільства дискутує з іншою щодо терміну, коли слід розходитися Євромайдану. Більшість за демонтаж барикад і за відправлення бійців з режимом Януковича на дембель. Однак самі бійці проти, вони говорять, що контролюють нову владу, аби та не перетворилася на “папєрєдніков”. Щоб контролювати уряд, в наметах на майдані мають стояти сучасні комп’ютери, за якими сидітимуть яйцеголові сотники та пильнуватимуть за призначеннями, фінансовими потоками, або бодай проаналізують виборчі списки до Київради.

Я регулярно проходжу через Майдан Незалежності, і ніяких якісних змін не помічаю: в основі своїй контролерами є 17-19-річні юнаки, яким “по-приколу” цілий день вдавати “матроса Желізняка”, ніяких комп’ютерів я у них не бачу, зате у багатьох є берданки, рушниці та пістолети.

Взагалі, з виду озброєння можна визначити навіть кастову приналежність “майданівців”: з пістолетами під пахвою ходять представники Правого сектора, яких тут поза очі називають “п’ятою сектою”; з мисливською зброєю сидять “самооборонці”, а ось з дубцями ходять новоприбулі “черпаки” і “чайники”, яких для антуражу досі примушують одягати трофейні каски “Беркуту” та розфарбовані політичною символікою “беркутівські” щити.

Запитайте будь-кого з тих “контролерів влади”, де вони були, коли столичний УДАР формував делегацію висуванців до Київради, повносивши туди всіх адептів “Льоні-космоса”? Майдан благословив таке возз’єднання чи просто проморгав?

Або що отой моніторинговий комітет під відкритим повітрям постановив щодо діяльності ВО “Свобода”, яке – у відповідності до вимог про формування уряду професіоналів – висунуло на посаду міністра сільського господарства першого ліпшого депутата своєї фракції, у якого був диплом про вищу освіту. Навіть не аграрну, а будь-яку!!! В результаті жереб витягнув Ігор Швайка, який, обійнявши посаду, абсолютно відкрито здав міністерство в оренду ділкам з попередньої команди на чолі з комуністами.

Подібна ситуація з міністерством екології, очолюване прес-секретарем “Свободи” Андрієм Мохником. Цей добродій теж велосипеда вигадувати не став, а катається на тому, який залишився від регіоналів. Майдан благословив їх на посади, а тепер фахово супроводжує діяльність?!

Таких прикладів можна назвати безліч: керівні міліцейські, сбушні портфелі в регіонах продавалися “за сало”, і генерали на куплених посадах першими здавали арсенали зброї терористам. Попередній міністр оборони виявився повним непорозумінням, так само як і виникає чимало питань щодо багатьох інших призначень в урядовій команді пост-Майдану, які можна узагальнити одним простим твердженням: справа Сім’ї не пропала, вона потрапила у надійні руки революціонерів.

Ми прекрасно розуміємо, що нинішній Майдан нічого контролювати не може. Його мешканці – люди з постмайданним синдромом, які спробували присмак крихітної влади. Вони, очевидно, вірять, що можуть на щось впливати, а деякі навіть пішли далі. Саме тому вчорашні борці з Януковичем брали участь у різних рейдерських операціях, помічені в грабежі та рекеті, влаштовували перестрілки з такими ж як і вони майданівцями і самооборонцями. У столиці більшість функціонерів знали, скільки коштує викликати сотню з Майдану на якусь подію… Сотник Володимир Парасюк точно зазначив, що всі українці, котрі хочуть нині захищати країну, знаходяться на Донбасі. Майдан як явище перетворився на бутафорію.

Та проблема не лише в цьому.

Ось публічні фігури Євромайдану на днях знову відхрестилися від того, що відбувається в центрі столиці. “Майдан – не на площі, він – у голові”, – кажуть вони. Та чи дійсно він є в головах, той майдан, чи лише пам’ять про нього? Чи контролюють владу бодай інтелектуали-організатори минулого протесту? Мова навіть не про створення потужного моніторингового інституту, і навіть не про критику тих чи інших кроків, йдеться про встановлення антикорупційних запобіжників, що дозволять уникнути демократів-революціонерів на зажерливих тиранів.

Як і Майдан 2004-го, Євромайдан був проти Януковича, а не за тотальні прозорість та контроль влади. Нинішні чиновники – “свої”, а тому мають високий індекс лояльності громадської думки з тривалим терміном дії, і байдуже, що поводять себе, ніби мають індульгенцію на всі майбутні гріхи. До своїх прозорість, люстрацію і т.д. застосовувати якогось не до снаги. Принаймні на разі. Тому Майдан варто звільнити від туристів, у тому числі – й політичних. Хай поки послужить за прямим призначенням. Бо в майбутньому він ще знадобиться.

За матеріалами ТСН


Позначки:
Copyright Pingv.in.ua 2015-2017. All rights reserved.

Оприлюднено 08.06.2014 pingv.in.ua в категоріі "Україна

Залишити відповідь

ввійти на сайт через 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code