Грудень 6

Джеремі Кларксон про етикет, час та росіян

Джеремі Кларксон

Нещодавно я провів тиждень в Росії – країні, де, здається, не винаходили манери поведінки.

Враження після поїздки в Мурманськ, де Джеремі Кларксон знімав документальний фільм про північні конвої другої світової, та героїзм британських та радянських моряків.

Ввічливість робить нас страшними “тормозами”

Час. Зараз так дорого та важко витрачати всі свої сили на те, щоб зберегти його хоча б крапельку. Щоб зробити всі свої справи трішки швидше. І заради чого? Щоб зберегти час на те щоб зробити ще що небудь.

Кілька років тому, якщо вам раптом захотілося подивитися на фото котиків в інтернеті, це зайняло б близько хвилини, щоб завантажити картинку. І це була та дорогоцінна хвилина, яку ніхто з нас не міг витратити. Тому кому в голову прийшла ідея: а що якщо ми подивимося її на ходу? На його щастя, ціла конгломерація міжнародних компаній стільникового зв’язку заплатили британському уряду двадцять два мільярди фунтів за якусь фігню, яку вони назвали 3G. І це означало, що нам потрібно витратити всього п’ять секунд на те, щоб подивитися на кошеня, і з цього приводу ми були страшенно щасливі.

Але потім, до нас прийшло усвідомлення того, що і п’ять хвилин – це жахливо довго для сучасного світу. Так що телефонним компаніям довелося заплатити ще два з половиною мільярди заради зайвої цифри 4G. Яка дозволяє нам бачити всі брудні подробиці про наших котиків практично миттєво.

Теж саме відбувається і з ліфтами в наших під’їздах. Нам потрібна спеціальна кнопочка, яка закриває двері, коли ми вже готові до відправки. Навіщо? Звичайно, адже ми не можемо просто почекати зайві чотири секунди, щоб вони закрилися самі собою. Дійсно! Це ж 8 секунд в день! На дві поїздки в ліфті! А за робочий тиждень аж 40! За цей час ми б могли подивитися шістьох котяток. Або навіть як вибухає вертоліт!

І ось ми йдемо в наш улюблений супермаркет. Черга така довга, що ми тут же розвертаємося, і прямуємо куди-небудь в інше місце. Все одно куди. Навіть якщо ми знаємо, що там нам покладуть у фарш конину, вуха, кігті і щурячі хвостики. Нам просто все одно. Головне швидше.

Я знаю, що я хвора людина, можливо це щось хронічне, але я абсолютно не можу витрачати час даремно, але я ж знаю, вас теж дико дратує, коли ви сідаєте дивитися Фільм і зовсім неможливо прокрутити всі ці докучливі попередження про авторські права, покарання за піратські копії та логотипи компаній виробників. Всі ці формальності крадуть безцінні хвилини нашого життя. І це викликає люту ненависть.

І це дивно. Тому що ми закіпаємо від злості в пробках і насипаємо прокльонами на вузькі тротуари, коли хтось попереду нас ледве тягнеться немов старий ******. І теж при ми готові витрачати нескінченні години кожен день , щоб підтримувати марні розмови з людьми, яких ми толком не знаємо.

Британський середній клас, вражений вірусом етикету, і це означає, що ми зобов’язані обговорити мінливості погоди з нашим листоношею і поговорити про відпустку з перукарем. Ми пишемо довжелезні листи подяки людям, яким і так вже подякували при зустрічі. І в ділових листах, користуємося словами, які нам зовсім не потрібні, просто тому, що відчуваємо, що нам потрібно бути ввічливими. І якщо нам потрібно запитати, як пройти до бібліотеки, ми обов’язково починаємо питання зі слів “Вибачте будь ласка, не хотілося б вас турбувати, але… “

Літали останнім часом? Лебезіння настільки увійшло в звичку, що кожне питання займає півгодини. “Вибачте, Сер, не можу я запропонувати Вам відрізати шматочок хліба?”

І все це стало для мене таким чітким та зрозумілим після тижня в Росії. У Росії, яка явно не є батьківщиною етикету. Коли на ресепшені в готелі потрібен ваш паспорт, вам не кажуть “Сер, якщо вам не важко, буквально на секунду, не могли б ви показати ваш паспорт?”.

На ресепшені вам кажуть: “Паспорт!” А якщо ви не встигли дістати його з кишені за три секунди, з кислою міною додають ” Ну даваааай!”

Коли ви замовляєте в ресторані страву з меню (а вона закінчилася), тут немає триповерхових вибачень від офіціанта. Вам просто говорять. “Цього немає”.

І якщо ви з останніх сил намагаєтеся заштовхати свій багаж в обертові двері, ніхто не буде терпляче чекати, поки ви з цим упораєтеся. Вихід: постійно штовхати двері, поки в сумці у вас все не поб’ється, і всі пальці не будуть відбиті.

Коли британець-фанат Top Gear хоче сфотографуватися зі мною, він годинами пояснює, як його син дивиться шоу на телеканалі та як він може пародіювати мене, і як всі в домі «моляться» на нашу передачу. У Росії ж просто кажуть: «Фото». І якщо у них немає фотоапарата, то вам кажуть стояти і чекати, поки вони не з’їздять додому і не візьмуть його.

Та ж історія з так званими ввічливими дискусіями. Росіяни не підкріплюють контр-аргументи тонкими натяками, а просто кажуть: «Ви не праві». Ось яка розмова була у мене:

– Світом правлять євреї.

– Я зрозумів, що ви говорите, але, думаю, не в цьому причина.

– Ви не праві.

– Але є маса прикладів…

– Я сказав, ви не праві.

Для британця це дуже дико. Але за якийсь час я почав розуміти, що неввічливість економить купу часу і нічого вам не варта. Коли хтось витрачає ваш вечірній час на всяку пустоголову дурницю просто скажіть, що вони не праві і підіть. В крамниці м’ясника не перевантажуйте себе невеликою бесідою. Просто скажіть «дві котлети» і чекайте, поки вам скажуть вартість. Коли хтось плететься по тротуару, штовхніть його геть з дороги. А в барі не намагайтеся зловити погляд бармена. Просто гукніть ваше замовлення з самого кінця черги.

Таке точно “працює” і на «Аерофлоті». Літак починає зліт, хоча ще не всі всілися, а при посадці вам не втирають нісенітниці про погоду, а пілот не бажає подальшої вдалої поїздки. Вам кажуть сидіти прямо і залишатися на місці, поки літак не зупиниться. Все одно ніхто не слухається.

Вже на батьківщині, в аеропорту «Хітроу», мені попався досить комунікабельний співробітник імміграційної служби. «Надовго їздили?» – ввічливо запитав він. Я заощадив дві секунди, не напружуючись з відповіддю.


Позначки:, ,
Copyright Pingv.in.ua 2015-2017. All rights reserved.

Оприлюднено 06.12.2013 pingv.in.ua в категоріі "Калейдоскоп

Залишити відповідь

ввійти на сайт через 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code