Травень 30

30 травня – Ходинська катастрофа

Тиснява при роздачі “царських подарунків” на Ходинському полі.

Ходинська катастрофа – масова тиснява, що сталася рано вранці 18 (30) травня 1896 року на Ходинському полі (північно-західна частина Москви, початок сучасного Ленінградського проспекту) на околиці Москви в дні урочистостей з нагоди коронації 14 (26) травня імператора Миколи II, в якій загинули 2000 осіб і було покалічено понад 900.

Початок гуляння було призначено на 10 годину ранку 18 травня, але вже з вечора 17 (29) травня на поле стали прибувати зі всієї Москви і околиць люди (найчастіше сім’ями), залучені чутками про подарунки і роздачу цінних монет.

В 5 годин ранку 18 травня на Ходинському полі в цілому налічувалося не менше 500 тисяч чоловік.

Коли по натовпу прокотився слух, що буфетники роздають подарунки серед «своїх», і тому на всіх подарунків не вистачить, народ кинувся до тимчасових дерев’яних будівель. 1800 поліцейських, спеціально відряджених для дотримання порядку під час святкувань, не змогли стримати натиск натовпу. Підкріплення прибуло лиш наступного ранку.

Роздавальники, розуміючи, що народ може знести їх крамниці й рундуки, стали кидати кульки з їжею прямо в натовп, що лише посилило сутолоку.

Про подію доповіли великому князеві Сергію Олександровичу та імператору Миколі II. Місце катастрофи було прибрано та очищено від всіх слідів драми, що розігралася, програма святкування тривало. На Ходинському полі оркестр під керуванням відомого диригента В.І. Сафонова грав концерт, до 14-ї години прибув імператор Микола II, зустрінутий голосним «ура» і співом Народного гімну.

Святкування з нагоди коронації продовжилися ввечері в Кремлівському палаці, а потім балом на прийомі у французького посла. Багато очікували, що якщо бал не буде скасовано, то, принаймні, відбудеться без государя. За словами Сергія Олександровича, хоча Миколі II і радили не приїжджати на бал, цар висловився, що хоча Ходинська катастрофа – це найбільше нещастя, однак не повинно затьмарювати свята коронації. Микола II відкрив бал з графинею Монтебелло (дружиною посланника), а Олександра Федорівна танцювала з графом.

Марія Федорівна, мати царя, розіслала по московських лікарнях тисячу пляшок портвейну і мадери для тяжко поранених – із залишків кремлівських запасів, які ще вціліли після трьох тижнів коронаційних балів і банкетів.

Син, слідом за матір’ю, відчувший потяг до милосердя, наказав видати кожній осиротілій сім’ї допомогу в 1000 руб. Коли ж з’ясувалося, що загиблих не десятки, а тисячі, він негласно узяв назад цю милість і за допомогою різних застережень одним знизив видачу до 50-100 руб., інших зовсім позбавив допомоги. Всього цар асигнував на цю мету 90 тис. руб., з них московська міська управа урвала 12 тис. – на відшкодування витрат на похорони жертв.

А самі коронаційні урочистості обійшлися в 100 млн руб. – в три рази більше витраченого в тому ж році на народне просвітництво. І не з особистих коштів царської родини, а з казни, тобто з бюджету держави.

Бідне населення завжди прагне отримати такий собі “подарунок” від держави і готовий заради цього на божевілля. Пізніше, в більшовицьку революцію 1917 року, злиденне населення Російської Імперії сповна запитало з панів. А всього то треба дати людям права і свободи, на вільну працю і недоторкане право на результати своєї праці.


Позначки:, ,
Copyright Pingv.in.ua 2015-2017. All rights reserved.

Оприлюднено 30.05.2014 pingv.in.ua в категоріі "Я скажу

Залишити відповідь

ввійти на сайт через 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code